На жаль, в нашій країні до цих пір багато хто плутає психотерапію з психіатрією і тому принципово до психологів не ходять. Спробую пояснити, яка різниця між психологом-консультантом, психотерапевтом та психіатром і коли буває потрібна саме психотерапія.
Для початку уявімо собі ситуацію, що у вас нежить. Погодьтеся, далеко не завжди це привід йти до лікаря, адже багато чого можна зробити самостійно. Щоб вилікуватися, важливо визнати, що у вас саме нежить, і вжити необхідних заходів — бажано знати, які. Але якщо ви не стали лікуватися, визнавши нежить нісенітницею, не вартим уваги, або методи самодопомоги не допомогли і захворювання прогресує, стає хронічним?
Отже, зовні прості симптоми були пусті, а ситуація серйозніша, ніж гадалося. Тоді доводиться викликати лікаря або йти до нього. Не завжди ми можемо впоратися самі і це правда.
А якщо, не дай Бог, розболівся зуб? Тут вже відкладати не можна — терміново до стоматолога! Теж доведеться погодитися з тим, що лікувати зуби самі собі ми поки не навчилися.
Ну і крайні ситуації — апендицит, втрата свідомості. Тут і зовсім доведеться викликати швидку, а то можна і не вижити.
Ви запитаєте, до чого я наводжу такі приклади? Так як раз до того, що в психології-то все те ж саме відбувається!
Думаю, кожен погодиться з тим, що Душа часом болить, а то і зовсім болить від різних непередбачених ситуацій. Бувають болючі теми, які зачіпають хворі місця і навіть рани. На них бажано «сіль не сипати», а то може бути хвороблива реакція, в якій людина за себе вже не відповідає.
Що можна зробити? Спочатку поміркувати, проаналізувати ситуацію і свою поведінку. Спробувати розібратися самому, благо в наш час багато літератури типу «Сам собі психолог». У ній ви знайдете безліч порад, як змінити своє життя, як не переживати з приводу і без приводу, як виплеснути агресію, якщо вона накопичується, як мислити позитивно.
І це чудово, тому що, як у випадку з нежиттю, з найпростішими ситуаціями треба вміти справлятися самому і якщо цього не робити, душевні переживання можуть стати хронічними, що значно складніше лікується і також загрожує ускладненнями.
Можна поплакатися другові чи подрузі і отримати пораду: «Та плюнь ти на це!», або, трохи краще і научнее: «Зміни до цього своє ставлення, подивися на це з іншого боку!».
Загалом, в ролі консультанта по проблемі можете виступати ви самі, друзі-подруги і, звичайно, професійні психологи-консультанти.
А якщо не допомагає? Якщо: «Все розумію, але нічого вдіяти з собою не можу і серцю не накажеш!»? Так, саме це і є привід сходити до психотерапевта, з'ясувати, що ж вас так чіпляє, особливо якщо це повторюється неодноразово.
Хворобливі ситуації ранять, залишають сліди й шрами в Душі. «Дотику» до цих ран викликають сильні неадекватні реакції, за які потім буває соромно. Тут пояснення не допоможуть і потрібна допомога фахівця, адже суть психотерапії — зцілення Душі.
Це може бути робота з першопричиною, розширення поля зору, знаходження нових можливостей і способів поведінки, пошук ресурсів, які проллються бальзамом на поранену Душу!
Причому це дуже цікава спільна робота з дослідження внутрішнього світу і життя, а сучасні методи психотерапії стають все більш гуманістичними і наближеними до найдавніших духовних практик самопізнання.
Зверніть увагу на їх назви — арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія, гештальттерапія (гештальт означає цілісність), казкотерапія, танцювальна терапія — всі вони покликані познайомити людину з самим собою, своїм багатим внутрішнім світом.
Ось ще привід — фобії, неусвідомлювані страхи. Звичайно, можна не їздити на ліфті, не літати на літаку, обходити собак десятою дорогою, спати при світлі. Але ж не зручно! Набагато простіше зустрітися з психотерапевтом, знайти та змінити ситуацію, яка є причиною фобії, а потім вільно рухатися по життю далі.
Звичайно, зустрічаються хронічні неврози, істерики, тривалі депресії, інші психічні розлади. Це вже душевні хвороби і сфера діяльності психіатрії, яка використовує медикаментозне втручання і примусову терапію в стаціонарі. Дуже схоже на операцію, проведену під наркозом, тобто без свідомості пацієнта, і подальше відновлення.
Таким чином, ми побачили, що є психологи-консультанти, які допомагають з'ясувати суть і причини проблеми, пояснять ситуацію, допоможуть знайти з неї вихід. Зазвичай основ психології та консультування навчають протягом року.
Завдання психотерапевтів — зцілення психологічних травм, травм розвитку, допомога в формуванні життєво необхідних навичок. Їх навчання займає 5-6 років. І ті й інші працюють з психічно здоровими, відповідають за себе людьми, які мають якісь проблеми.
І є психіатри або клінічні психологи, які працюють з душевнохворими людьми, які не розуміють себе і реальність.
Бажаю вам здоров'я, щастя і усвідомленості!
Автор: Євгенія Воскресенська
© Shkolazhizni.ru